безглузде, злісне, взимку
безлистих, стадії вугілля
що досягли кольором, самої
природою призначене для
відчаю, - якого обсяг
Ніяк не калькулюється, - але
в сліпій покорі своєму
вже переборщив, воно,
пішло корінням в перегній
з власних же листя і в темряву –
вершиною, стоїть переді мною,
як символ всепогодности, до чого
ніхто не закликав нас, незважаючи
це, що всім нам властива пора,
коли відмінності робляться даремно
для сонця, для зірки, для сокири.
1970
